Сержанти ВІТІ. Валерій Захаренко - за матеріалами АрміяІнформ

Добавлено: 18.11.2021 Переглянуто: 222


18 листопада відзначається День сержанта Збройних Сил України.

У цей день ми вшановуємо відданість військовій справі та професіоналізм сержантів і старшин Збройних Сил України, їхні мужність і героїзм у боротьбі за свободу, незалежність і територіальну цілісність України. Особливо яскраво наші сержанти проявили себе в умовах відбиття та стримування російської агресії на Донбасі На передодні свята наш кореспондент поспілкувався з курсантом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут молодшим сержантом Валерієм Захаренко. Хлопець навчається на 19 курсі факультету телекомунікаційних систем

- Мені було 19 років, коли я вирішив піти до армії. Ким хочу стати до кінця не розумів, але точно знав, що хочу захищати свою країну. На той час у мене був знайомий зв’язківець, спілкування з яким і вплинуло на мій вибір. – розпочав хлопець.

У сім’ї Валерія немає нікого з військових, тому його вибір служити ніхто не підтримав. Інтуітивно хлопець відчував, що робить правильний вибір, і з роками це відчуття тільки посилолося . Свій службовий шлях хлопець розпочав з 3-х місячних курсів у 179-му навчальному центрі військ зв'язку.

- Я просто пішов до навчального центру, щоби здобути базовий рівень військової підготовки, і потрапити до військової частини. Куди саме потраплю не мав жодного уявлення , але в кінці курсів за мною приїхали люди з 30-тої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.

У бригаді хлопець потрапив до командного пункту польового вузла зв’язку.

- Я виконував функції лінійного наглядача. Наприклад, бригада переміщається з ППД в пункт виконання завдання, і моєю задачею було натягнути польовку на командний пункт, під’єднати телефони. Працював зранку і до ночі, до стесаних рук, адже польовка неймовірна жорстка. Згодом став на посаду старшого лінійного наглядача, а потім і командиром лінійного кабельного відділення. «Без зв’язку немає управління, а без управління немає перемоги» - і це істина.

У Військовому інституті, де хлопець нині навчається, його поважають, і він намагається відповідати якостями, якими на його думку має володіти сержант.

- В інституті я маю нагоду працювати з достойними офіцерами, які мотивують і вкладають душу в свій особовий склад. Це дуже круто коли людина своїм прикладом показує, що треба робити, як він. Сержант натомість має допомагати офіцерам та бути старшим побратимом для молодшого складу, має демонструвати приклад своїм товарищам та вести за собою людей. Якщо сержант читає, займається спортом, слідкує за собою, то і його підлеглі це бачать, і розуміють, що на цього побратима треба рівнятися.

Світлана Кирган

© Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації, 2009-2021.

vitivstup@viti.edu.ua Питання щодо вступу надсилайте на: vitivstup@ukr.net

ß-версія. Деякі розділи сайту працюють у тестовому режимі.

^ Наверх