Радник начальника Військового інституту з ґендерних питань
підполковник Діянчук Ірина Миколаївна
т. (067) 453 34 17
„Ми прагнемо зробити військову службу в Україні професійною, престижною та безпечною для всіх. Збройні Сили України ‒ це безпека українських громадян. І ми робимо все, щоб Збройні Сили були місцем, де жінки та чоловіки можуть захищати Україну і відчувати себе в безпеці у своєму колективі”
Що означає гендер?
Рівність між жінками та чоловіками відноситься до рівних прав, обов’язків і можливостей жінок і чоловіків, дівчат і хлопчиків. Рівність означає не те, що жінки і чоловіки стануть однаковими, а те, що права жінок і чоловіків, обов’язки і можливості не залежатимуть від того, якої статі вони народилися чоловічої або жіночої. Гендерна рівність не є проблемою жінок, але має зачіпати і турбувати як чоловіків, так і жінок. Рівність між жінками та чоловіками є одночасно правом людини і є попередньою умовою і показником для постійного, соціально орієнтованого розвитку.
Що таке гендерна рівність?
Гендерна рівність означає, що жінки і чоловіки мають рівні умови для повноцінної реалізації своїх прав людини, а також участі в процесах і користуванні результатами економічного, соціального, культурного і політичного розвитку. Таким чином, гендерна рівність – це рівнозначна оцінка суспільством подібностей і відмінностей між чоловіками і жінками і ролі, які вони відіграють.
На сьогодні думки щодо зрівняння прав і можливостей жінок і чоловіків на військовій службі є досить дискусійними. Тривалий час вважалося, що жінці не місце в армії. Але вже сьогодні ми частіше чуємо звернення „військовослужбовиця”, „захисниця”, „науковиця”, „спеціалістка”, „майстриня” і це вже маленька перемога над стереотипами. Щодо „вбивчого” аргументу противників гендерної рівності про „деструктивну роль жінок на службі у війську”, то багаторічні спостереження за функціонуванням гендерно-змішаних підрозділів армії США також спростовують цей стереотип. Навпаки, підтверджено слушність думки про те, що змішані підрозділи вирізнялися більшою схильністю до співпереживання, проявляють зацікавленість до національних, культурних особливостей країн, де проводилися операції, а солдати таких з’єднань надавали перевагу несиловим формам співпраці з місцевими жителями.
Україна проводить величезну роботу з обміну досвідом між представниками оборонного сектору Канади та НАТО у сфері реалізації гендерної політики. Розробка загальної гендерної програми представниками оборонного сектору України у співпраці з представниками Збройних Сил Канади для подальшого її використання у військових начальних закладах (військових центрах, установах) Збройних Сил та Національної Гвардії України. Організовуються форуми, зокрема „Армія, побудована на довірі” в якому відбулося обговорення механізмів запобігання та реагування на випадки насильства за ознакою статі та сексуальних домагань.
Дискусії того, чи повинні жінки служити у збройних силах, як правило, зосереджуються виключно на фізичній силі чи гендерній рівності, а не на тому, чи можуть вони реально зробити армію більш ефективною. Багато країн світу мають досвід залучення жінок до військової служби. Існують думки, що збройні сили нині зазнають певної трансформації, тому фізична сила та агресія, яку традиційно вважають чоловічою ознакою, втрачає свою цінність і все частіше застосовуються інтелектуальні тактики. Дослідження військових психологів показують, що присутність у колективі жінок значно пом’якшує морально-психологічну атмосферу, змушує командирів бути стриманими, а головне – зростає культура взаємовідносин між військово¬службовцями у самому колективі. Соціологічні дослідження свідчать, що саме жінки-військовослужбовиці найбільш старанно виконують службові обов’язки та заохочують до цього чоловіків своїм прикладом.
Інформативно хочеться додати, що згідно Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях” зрівнює права чоловіків і жінок в армії, зокрема, встановлюються рівні можливості при укладенні контракту про проходження військової служби, скасовано обмеження щодо зарахування жінок-військовослужбовців до запасу, встановлюються однакові засади призначення у наряд і проходження військових зборів, направлення у відрядження, притягнення до відповідальності за порушення військової дисципліни чоловіками і жінками.
Нормативно-правові акти з питань реалізації гендерної рівності:
Наукові дослідження фахівців ВІТІ з питань реалізації гендерної рівності
Публікації:
2023 рік
1. Храбан Т.Є., Вигівська, О. Вплив військового середовища на ґендерно-стереотипні уявлення чоловіків-військовослужбовців (психолінгвістичний аспект). (2023). Вісник Національного університету оборони України. Питання психології, 2 (72), 136-145. https://doi.org/10.33099/2617-6858–23–72–2–136-145
3. Храбан Т.Є., Сілко О.В. Жіноче лідерство у збройних силах: виклики та перспективи. (2023). Вісник Національного університету оборони України. Питання психології, 4 (74), 161-168. https://doi.org/10.33099/2617-6858–23–74–4–161-168
4. Храбан Т.Є., Самойленко К.О. Висвітлення образів військовослужбовиць в українських медіа в період російсько-української війни. (2023),Український соціум, № 2 (85): 145–167. https://doi.org/10.15407/socium2023.02.145
2022 рік
1. Khraban T. A psycholinguistic study of the correlation between military organization from masculine to gender-neutral. (2022). Scientific Journal of Polonia University, 51(2), 239-248. https://doi.org/10.23856/5128
2. Храбан, Т. (2022). Соціально-комунікаційне конструювання ґендерної ідентичності жінками, що проходять службу в Збройних силах України. Соціальні комунікації: теорія і практика, 14(1), 182–195. https://doi.org/10.51423/2524-0471-2022-14-1-6
3. Храбан, Т. (2022).Жінка в армії: ґендерна стереотипізація у військово-професійном середовищі. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe, 2(5), 91-104. https://doi.org/10.15804/PPUSN.2022.02.10
2021 рік
1. Khraban T., Silko O. Psycholinguistics Approach to Study of Female Stereotypes in the Armed Forces of Ukraine. American Journal of Applied Psychology. Vol. 10, No. 2, 2021, pp. 40-48. https://doi.org/10.11648/j.ajap.20211002.12
2. Храбан Т.Є., Вигівська, О. Інтеграція жінок у збройні сили як виклик престижу військової професії. (2021). Науково-теоретичний альманах Грані, 24(11), 21-29. https://doi.org/10.15421/1721104
Питання гендеру розглядалися на конференціях:
1. Храбан Т. Є. Ґендерні детермінанти в міжгруповому сприйнятті військового персоналу в Збройних силах України. Психологічні проблеми мислення: матеріали ХХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 27 травня 2021 року / за ред. В.О. Моляко. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2021. С. 84-91
2. Храбан Т. Є. Сучасні тенденції формування, трансформації і маніфестації ґендерної ідентичності жінки, яка проходить службу в рядах Збройних сил України. Збірник тез доповідей ХVІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє" 26 листопада 2021. – Том 1.– Київ : ВІКНУ, 2021. С. 218-219. https://mil.univ.kiev.ua/files/316_1096704357.pdf
3. Храбан Т. Є. Актуальні проблеми створення ґендерно-нейтрального військового колективу. Реалізація гендерної політики в умовах суспільних трансформацій: збірник тез доповідей учасників Науково-практичної конференції, Черкаси, 27 квітня 2023 р. Черкаси: Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова, 2023. 252 с. [укр., анг., мови]. C. 10-12. https://suem.edu.ua/sites/default/files/2023-04/konf_sura-_2023.pdf
4. Храбан Т. Є. Ґендерно-стереотипні уявлення, поширені серед чоловічої студентської молоді України. Наука і освіта України в умовах російсько-української війни: виклики та завдання в контексті національної безпеки. Том І / [Ред.: В. Ільницький, М. Галів]. Київ – Дрогобич – Львів – Переяслав – Ужгород – Запоріжжя: Посвіт, 2023. 156 с.С. 160-163.
5. Храбан Т. Є. Актуальні питання гендерного представлення у ЗМІ жіночих образів. Гендерна політика в умовах воєнного стану: правовий вимір : збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції 15 червня 2023 р. Науково-дослідний інститут публічного права. – Одеса : Видавництво «Юридика». С. 265-268
6. Храбан Т. Є. Напрями наукових досліджень проблем інтеграції жінок до лав Збройних Сил. Реалізація гендерної політики на сучасному етапі розвитку сектору безпеки і оборони України: стан, проблеми, перспективи : тези ІV Міжнародна науково-практична конференції (Хмельницький, 18 травня 2023 року). Хмельницький : Видавництво НАДПСУ, 2023. 418 с. С. 372-377.
7. Храбан Т. Є. Розвиток жіночого лідерства в контексті концепції гендерної рівності. Теоретико-методологічні основи розвитку освіти та управлінської діяльності: матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (5-6 жовтня 2023 року, м. Херсон) / за ред. Кузьменка В. В., Слюсаренко Н. В. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2023. 226 с. С. 180-184.
Експерименти:
2023 рік
Асоціативний експеримент проводився в березні 2023 року. Участь в експерименті була добровільною, у ньому взяли участь три групи респондентів: 1 група – 47 студентів чоловічої статі, які навчаються на 1-4 курсах Житомирського державного педагогічного університету імені І.Франка (вік 17-25 років); 2 група – 60 курсантів чоловічої статі, які навчаються на 3 курсі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут у місті Києві (вік 19-25 років); 3 група – 68 офіцерів чоловічої статі, які працюють у Житомирському військовому інституті імені С.Корольова та Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (вік 26-56 років).
Дані асоціативного експерименту довели, що всі чоловіки, як цивільні, так і військовослужбовці, підтримують традиційні ґендерні ролі. Специфікою ґендерних уявлень про чоловіків серед респондентів-цивільних є актуалізація духовно-моральних критеріїв, для військовослужбовців першочерговими є значущість і статус у суспільстві, володіння владою, причому позитивною емоційною оцінкою влади стають матеріальні блага. Як респонденти-цивільні, так і респонденти-військовослужбовці приписують жінкам такі характеристики, як турботливість, уважність, чуйність, доброта, акуратність. У свідомості цивільних респондентів переважають три образи жінки. Це – «жінка-матір», «кохана жінка» та «жінка-Амазонка», яка прагне високого соціального статусу і не потребує чоловічої допомоги. У свідомості респондентів-військовослужбовців превалюють три образи жінки – «кохана жінка», «дружина», «сексуальний об’єкт». Слід зазначити, що типовим для курсантів є образ коханої жінки, а для офіцерського складу – образ дружини, що можна пояснити з огляду на вікову різницю між цими двома групами. Існування образу сексуального об’єкта є доказом присутності у військовому середовищі ворожого сексизму. Отримані результати прогнозують те, що вплив ґендерних стереотипних уявлень у військовому середовищі може виявиться негативним для жінок-військовослужбовців через несполучність якостей, які є стереотипними уявленнями про жінок, з якостями, які необхідні для ефективної служби в армії.
У вересні 2023 року проводився психолінгвістичний експеримент щодо дослідження впливу гендерного чинника на кар’єрні устремління військовослужбовців, які перебувають на початковому етапі кар’єри. Участь у дослідженні взяли 102 слухача Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, які навчаються на п’ятому курсі за спеціальностями «Комп’ютерні науки», «Кібербезпека та захист інформації», «Інформаційні системи та технології», «Електронні комунікації та радіотехніка». на кар’єрні устремління військовослужбовців. Стаття з результатами досліджень знаходиться в редакції.
ВІТІ на Facebook
ВІТІ на Instagram
ВІТІ на Youtube
ВІТІ на Telegram
English
