Екскурсія до найтаємничнішого місця України – зони Відчуження для офіцерів 5 КППК

Добавлено: 25.12.2019 Переглянуто: 1122

У рамках культурно-просвітницької програми офіцерів-зв’язківців, які продовжують навчання на 5-тих курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації, було організовано екскурсію до найтаємничнішого місця України – зони Відчуження. Саме там в ніч на 26 квітня 1986 року сталася техногенно- екологічна катастрофа, найбільша за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за завданим нею економічним збитком.

Маршрут розпочався з інструктажу щодо правил поведінки у зоні відчуження. У Чорнобильській зоні, безумовно, є радіаціоно-небезпечні місця. Однак маршрути, за якими рухалися слухачі курсів, радіаційної небезпеки не представляли, оскільки офіцери дотримувались вказівок екскурсовода. За один день повноформатної екскурсії в Чорнобильську зону отримана доза радіаційного опромінення складає приблизно як за 1 годину польоту в літаку, що в 160 разів менша, ніж доза, отримана за одну флюорографію, та в 3600 раз менше, ніж за одне дослідження комп’ютерної томографії всього тіла. Щоб краще зрозуміти і відчути, що породило Чорнобильську Зону – а саме, радіацію, додатково замовлено було індивідуальні дозиметри-радіометри Терра-П. Вони постійно інформували офіцерів про рівень радіації місцевості, на якій вони знаходились, а в кінці дня показали точну величину отриманої під час перебування у зоні відчуження дози.

Як слайди діафільму перед нами поставали такі картини : контрольно-пропускного пункту (КПП) «Дитятки» в 30-кілометровій зоні від станції; після КПП «Лельов»- в’їзд в 10-кілометрову зону; село Копачі (дитячий садочок), через яке пролягав наш маршрут; Дезактивований Рудий ліс на місці західного радіоактивного сліду від першого найпотужнішого викиду від вибуху 4-го енергоблоку; меморіал біля адміністративного корпусу АЕС; Саркофаг – оглядовий майданчик. Відвідали секретний об’єкт Чорнобиль-2, де побачили гігантські антени радара «ДУГА-1», секретне містечко Чорнобиль-2, що забезпечувало працездатність антен загоризонтного стеження за запуском міжконтинентальних балістичних ракет.

Далі офіцери-зв’язківці вирушили у м. Прип’ять, покинуте мешканцями понад чверть століття тому (без відвідувань будівель всередині з міркувань безпеки), де побачили «чортове колесо», дитячий садок і школу, міський басейн р. Прип’ять, стадіон, будівлю міськвиконкому – перший штаб ліквідації наслідків аварії, готель «Полісся», де був спостережний пункт коректування вертолітних операцій над руїною 4-го реактора, пристань з затопленим причалом. Досить доречним є надпис на одній з висоток Прип’яті «Хай буде атом працівником, а не солдатом!».

Побачивши Чорнобиль та відчувши масштаб подій, які змінили історію земної цивілізації, перейнявшись міццю і мудрістю природи, що звільнилася від людини, офіцери за призовом ввечері повернулися до місця розташування.