Першим місцем роботи Богдана Арсентійовича за спеціальністю стала кафедра фізики Львівської політехніки.

У 1967 році одружився з ПАВЕЛКО Тамарою Михайлівною, яка також закінчила фізичний факультет Львівського державного університету. В 1968 році молода родина переїхала до Полтави; тут Богдан Арсентійович починає працювати старшим викладачем, а дружина викладачем Вищого військового училища зв’язку.

Через чотири роки Богдан Арсентійович вступає до аспірантури Інституту напівпровідників АН УРСР, захищає дисертаційну роботи, йому присуджують вчений ступінь кандидата фізико-математичних наук.

Починаючи з 1979 року й до сьогоднішнього дня, робота професора безпосередньо пов’язана з педагогічною діяльністю у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

У 1998 році Богдан Арсентійович захищає докторську дисертацію зі спеціальності 13.00.02 – теорія і методика навчання (фізика) на тему “Дидактичні та методичні основи організації і активізації самостійної навчальної діяльності курсантів при вивченні курсу фізики у вищому технічному навчальному закладі”, у 2006 році в отримує вчене звання професора кафедри педагогіки НТУУ „КПІ”.

Все життя плідно займається науковою роботою.

На даний час Богдан Арсентійович не перестає активно працювати над новими відкриттями та дослідженнями у своїй рідній галузі, наразі зібрав навколо себе однодумців з курсантського складу. Керує науково-технічним гуртком з теоретичної та експериментальної фізики.